Карлос Саура
Карлос Саура (1932-2023) – один з найвідоміших іспанських режисерів, поряд з Бунюелем та Альмодоваром, народився в місті Уеска, Арагон. У віці 23 років Саура зняв свій перший документальний фільм, і відтоді не припиняв знімати ігрові та документальні фільми, грати в театрі, писати романи та організовувати фотовиставки. Режисер понад 50 фільмів, він здобув усі можливі нагороди в Каннах (окрім «Золотої пальмової гілки»), в Берліні (включаючи «Золотого ведмедя») і був тричі номінований на премію «Оскар» серед інших незліченних нагород. Серія його музичних фільмів вважається одним з найважливіших творчих досягнень в сучасному кінематографі. Саура є кавалером Ордену мистецтв і літератури Франції, Великим офіцером Ордену за заслуги Італійської Республіки, Ордену Ізабелли Католицької в Іспанії, лауреатом премії Європейської кіноакадемії за внесок у кіномистецтво, а також має кілька почесних звань університетів з усього світу.
Відомий за
- Les Rendez-vous du dimanche (1975)
- Lo + plus (1995)
- Ciné regards (1978)
- У пошуках Берґмана (2018)
- L'Ombre de Goya (2022)
- A propósito de Buñuel (2000)
- Retrato de Carlos Saura (2004)
- Ese niño de la fotografía. Carlos Saura (2026)
- Les paradoxes de Buñuel (1998)
- Carlos Saura's FlamencoHoy (2013)
- Tras Nazarin: Following Nazarin (2015)
- Miradas del cine español (2024)
- Crítico (2008)
- Navajeros, censores y nuevos realizadores (2018)
- Eduardo Ducay: el cine que siempre estuvo ahí (2015)
- 24 horas en la vida de Querejeta (2012)
- Pablo G. del Amo, un montador de ilusiones (2005)
- El proceso (1955)
- Matilde Coral, acariciando el aire (2016)
- Antonio Gades, la ética de la danza (2007)