Саркіс Параджанян
Саркіс Параджанян (більш відомий як Сергій Параджанов) — український та вірменський кінорежисер. Один із представників хвилі «українського поетичного кіно». Започаткував в українському образотворчому мистецтві жанр колажу, який створював на засадах концептуалізму, хоча за життя ці твори перебували в андеграунді, і на виставках з'явились лише після смерті художника. У 1990 році отримав звання народного артиста УРСР (посмертно), а у 1991 році - Державну премію України ім. Т. Шевченка (посмертно).
Відомий за
- Paradjanov, le dernier collage (1995)
- Cinématon (1978)
- Sergueï Paradjanov, le rebelle (2003)
- Параджанов. Билет в вечность (2018)
- Іван Миколайчук. Посвята (1998)
- Параджанов: Последняя весна (1992)
- Сентиментальна подорож до планети Параджанова (2025)
- Параджанов (1998)
- Solitude perdue (1991)
- Կղզիներ (1987)
- Cinématon n°1083: Sergueï Paradjanov (1988)
- L'Artifice et le factice (2012)
- Цвет армянской земли (1969)
- Параджанов: партитура Христа до-мажор (1994)
- Сергей Параджанов. Посещение (1994)
- Le miroir Paradjanov
- Небезпечно вільна людина (2004)
- Paradjanov: A Requiem (1994)
- Іван Миколайчук. Тризна (1989)