Марлон Брандо
Марлон Брандо — американський актор театру та кіно. Двічі лауреат премії «Оскар», на яку був номінований вісім разів. Багатьма шанувальниками вважається одним із найвидатніших кіноакторів XX століття. Він довів техніку акторської майстерності до найвищого рівня у фільмах «Трамвай „Бажання“» (1951) та «У порту» (1954), які поставив Еліа Казан, а також «Хрещений батько» (1972) Френсіса Форда Копполи, де він зіграв роль дона Віто Корлеоне. Його акторський стиль, поєднаний з іміджем байдужого аутсайдера в Голлівуді початку 1950-х років, мав величезний вплив на покоління акторів, які прийшли після нього. Брандо був також активістом багатьох громадських рухів, включаючи Рух американських індіанців.
Відомий за
- The Mike Douglas Show (1961)
- The Dick Cavett Show (1968)
- Хрещений батько (1972)
- The Ed Sullivan Show (1948)
- Midi trente (1972)
- Оскар (1953)
- Cinépanorama (1956)
- Апокаліпсис наших днів (1979)
- Супермен (1978)
- MGM Parade (1955)
- Mario Puzo's The Godfather: The Complete Novel for Television (1977)
- Повернення Супермена (2006)
- Roots: The Next Generations (1979)
- The David Susskind Show (1959)
- Трамвай «Бажання» (1951)
- Останнє танго в Парижі (1972)
- У порту (1954)
- Ведмежатник (2001)
- Голівудські знаменитості (1977)
- The Sixties (2014)